"An vergangenes Leid erinnern" - «Згадуємо минулий смуток»

Für die Übersetzung danken wir Irina Chilikina.

"An vergangenes Leid erinnern" - «Згадуємо минулий смуток»

Am 8. Mai wurde auch im Cuxland an das Ende des 2. Weltkrieges erinnert; meist durch lokale Initiativen. Aber reicht das aus? Der Hechthausener Uwe Dubbert, der viele Jahre lang dem Kreistag angehörte, wirbt mit Mitstreitern aus dem Kreisgebiet darum, dass im Landkreis ein Zentrum geschaffen wird, in dem man an die Schicksale von Menschen erinnert, die dem Nazi-Terror zum Opfer gefallen sind. Der Landkreis müsse für die organisatorischen Strukturen sorgen, um die Erinnerung wachzuhalten. Und er müsse sich zu seiner jüngsten Geschichte bekennen.

8 травня в Куксланді також відзначали закінчення Другої світової війни; переважно через місцеві ініціативи. Але чи достатньо цього? Мешканець Гехтхаузена Уве Дубберт, який багато років був депутатом районної ради, разом із колегами з району агітує за створення в районі центру вшанування долі людей, які стали жертвами нацистського терору. Район має забезпечити організаційні структури, щоб зберегти пам'ять. І потрібно визнати свою недавню історію.

Am 8. Mai 1945 ging der 2. Weltkrieg in Europa durch die Kapitulation Deutschlands zu Ende. Ist das Kriegsgeschehen Ihrer Meinung nach aus regionaler Sicht hinreichend beleuchtet und dokumentiert worden?

8 травня 1945 року капітуляцією Німеччини завершилася Друга світова війна в Європі. На вашу думку, чи була війна достатньо висвітлена та задокументована з регіональної точки зору?

Das Vergessen ist eine zentrale menschliche Eigenschaft, gerade wenn es um unangenehme Dinge geht. Aber geschichtlich dürfen wir uns das nicht leisten: "Wer aus der Geschichte nicht lernt, der ist dazu verdammt, sie zu wiederholen", hat es George Santayana einmal zusammengefasst.  Nur der klare Blick auf die Vergangenheit hilft, fatale Fehler in der Zukunft zu vermeiden. Eine lebendige Erinnerungspolitik wird eine immer wichtigere Aufgabe, da die Rechtsradikalisierung zunimmt und die wichtigen Lehren aus der Geschichte zunehmend verwischt werden. Durch die Corona-Pandemie hat sich rechtes Gedankengut noch verstärkt. Der leichtfertige und zunehmend willkürliche Umgang mit der Geschichte (zum Beispiel Judenstern, KZ-Kleidung und Merkel-Galgen) verhindert beziehungsweise verwässert verstärkt den Blick auf das Leid, das Menschen durch den Nationalsozialismus erlitten haben. Um die richtigen Lehren aus der Geschichte ziehen und eine gute Zukunft gestalten zu können, müssen wir die Erinnerung an vergangenes Leid wachhalten. Dafür brauchen wir Erinnerungen, die nicht dem Vergessen anheimfallen.

Забуття є основною людською рисою, особливо коли йдеться про неприємні речі. Але ми не можемо дозволити собі цього історично: «Ті, хто не вчиться з історії, приречені повторювати її», — якось резюмував Джордж Сантаяна. Тільки чіткий погляд на минуле допомагає уникнути фатальних помилок у майбутньому. Жива політика пам'яті стає дедалі важливішим завданням з огляду на те, як зростає радикалізація правого крила, а важливі уроки історії все більше розмиваються. Пандемія Корони посилила праві ідеї. Недбале та дедалі більш довільне ставлення до історії (наприклад, іудейська зірка, одяг концтабора та шибениця Меркель) перешкоджає або пом'якшує погляд на страждання, які люди зазнали внаслідок націонал-соціалізму. Щоб винести правильні уроки з історії та створити гарне майбутнє, ми повинні зберегти пам'ять про минулі страждання. Для цього потрібні спогади, які не піддаються забуттю.

Hier muss auch der Landkreis sich verstärkt zu seiner jüngsten Geschichte bekennen. Es ist zunehmend staatliche Aufgabe, die Erinnerung wachzuhalten. Es gibt zwar im Landkreis sehr bemerkenswerte und wichtige Projekte der Erinnerung an unsere leidvolle Geschichte. Diese Projekte erscheinen fast ausnahmslos auf sich selbst gestellt. Eine landkreisweite, für die Bevölkerung sichtbare Beschäftigung mit der jüngsten Historie existiert bislang nicht. Aufgrund des Beschlusses des Kreistages aus dem letzten Jahr gibt es allerdings eine Initiative zur Erinnerungskultur, die im Sinne der Frage beleuchten und dokumentieren will.

Тут також район повинен дедалі більше визнавати свою недавню історію. Зберегти пам'ять все більше стає завданням держави. В районі справді є дуже визначні та важливі проєкти для вшанування нашої болючої історії. Майже всі без винятку ці проєкти залишаються напризволяще. Загальнорайонної діяльності щодо недавньої історії, помітної для населення, ще не існує. Проте завдяки минулорічному рішенню районної ради існує ініціатива про культуру пам'яті, яка хоче висвітлити та задокументувати це питання.

Woran hapert es, dieses auch regionalgeschichtlich relevante Kapitel aufzuarbeiten, zu dokumentieren und zum Beispiel im Schulalltag, aber auch der breiten Öffentlichkeit gegenüber, stärker in den Fokus zu rücken? Es gibt schließlich immer weniger Zeitzeugen, die sich äußern können und auch wollen.

У чому полягає проблема в опрацюванні цього розділу, який також має відношення до регіональної історії, у документуванні та зосередженні на ньому більшої уваги, наприклад, у повсякденному шкільному житті, а також серед широкої громадськості? Адже очевидців, які можуть і хочуть висловитися, стає все менше.

Ganz einfach: Vergessen ist einfacher! Um dieses auch regionalgeschichtlich relevante Kapitel aufzuarbeiten, brauchen wir Berichte der unmittelbaren Zeitzeugen. Niemand kann besser vermitteln, was geschehen ist, als Zeitzeugen mit ihren persönlichen Schicksalen, die Brücken von der Vergangenheit zur Gegenwart bauen helfen. Die Erkenntnis, dass man sich hier in einem biologischen Zeitlauf befindet, ist bedrückend und beflügelt das Bedürfnis, jetzt gegen das Vergessen noch aktiver zu werden. Die Zeit drängt. Immer mehr müssen wir auf meine Generation zurückgreifen, die aber schon nur noch Zeugen vom Hörensagen bereitstellen kann.

Відповідь проста: забути легше! Щоб опрацювати цей розділ, який також має відношення до регіональної історії, нам потрібні повідомлення безпосередніх очевидців. Ніхто не може передати те, що сталося, краще, ніж сучасні свідки з їхніми особистими долями, які допомагають прокласти мости від минулого до сьогодення. Усвідомлення того, що ви перебуваєте в біологічному часовому руслі, пригнічує і надихає на потребу стати ще активнішими проти забуття. Час збігає. Все більше і більше нас доводиться опиратися на моє покоління, яке може дати свідчення лише з почутого.

Wir brauchen Information und öffentlichen Austausch und müssen in einem umfassenden Dialog die Erinnerung pflegen und helfen, heimatliche und familiäre Identitäten wachzuhalten. Hierzu muss der Landkreis das organisatorische Dach schaffen.  Dazu muss der Landkreis sich zu seiner jüngsten Geschichte bekennen. Ganz wichtig: die Zeit ist dabei entscheidender Faktor, da die Aufgabe immer schwerer wird.

Нам потрібна інформація та громадський обмін, і ми маємо розвивати спогади у всеохоплюючому діалозі та допомагати зберегти живу ідентичність дому та родини. Для цього район має створити організаційну парасольку. Для цього район має визнати свою новітню історію. Дуже важливо: час є вирішальним фактором, оскільки завдання стає дедалі складнішим.

Es gab in vielen Orten Menschen, die vom Nazi-Regime verfolgt oder gar ermordet wurden. Lokal wird daran zum Teil auch erinnert. Die vielen lokalen Initiativen sind jedoch kreisweit nicht vernetzt. Müsste es nicht eine zentrale Stätte geben, wo an Schicksale dieser Menschen erinnert wird? Denkbar wäre doch die Burg Bederkesa als zentraler Standort. Wie sehen Sie das?

У багатьох місцях були люди, яких нацистський режим переслідував або навіть убивав. Дещо з цього також пам'ятають місцеві жителі. Однак численні місцеві ініціативи не об'єднані в мережу по всьому району. Хіба не має бути центрального місця, де згадують про долю цих людей? Замок Бедеркеса можна було б уявити як таке центральне місце. Як Вам така ідея?

Wir brauchen in der Tat einen Raum des Gedenkens, einen Ort des Lernens und der Erinnerung, einen offenen Ort inmitten des Landkreises - mit einer Dauerausstellung und Bibliothek, mit einem Zeitzeugenarchiv und einem Raum der Stille. Die Burg Bederkesa wäre da meines Erachtens sehr gut geeignet. Hier könnten noch vorhandene Zeitzeugen zielgerichtet und konsequent gewonnen werden, um den jungen Menschen die Ereignisse der Vergangenheit nahezubringen. Dies gilt umso mehr, als immer weniger Zeitzeugen berichten können. Zeitzeugen sind wie die Hüter unseres gesellschaftlichen Zusammenhalts. Ihre Berichte sind immer ergreifend, hilfreich und motivierend. Eine Zeitzeugen-Videothek wäre zu entwickeln und zusammenzustellen.

Нам справді потрібен простір пам'яті, місце навчання та пам'яті, відкритий простір посеред району - з постійною експозицією та бібліотекою, з архівом очевидців і кімнатою тиші. На мою думку, замок Бедеркеса був би дуже підходящим. Тут можна було б цілеспрямовано й послідовно залучати сучасних свідків, щоб наблизити події минулого до молоді. Це тим більше вірно, що все менше і менше сучасних свідків можуть щось повідомити. Сучасні свідки - ніби охоронці нашої соціальної єдності. Їхні звіти завжди гострі, корисні та мотивуючі. Необхідно розробити та зібрати сучасну відеотеку свідків.

Für manche junge Menschen hat das Datum des Kriegsendes 1945 keine Relevanz mehr. Wie begegnen Sie Jugendlichen, um sie für diese Zeit zu sensibilisieren?

Для деяких молодих людей закінчення війни у ​​1945 році вже нічого не означає. Як звернутися до молоді, щоб привернути увагу до цього часу?

Das ist keine leichte Aufgabe angesichts des leichtfertigen und zunehmend willkürlichen Umgangs mit der Geschichte. Ein gewaltiges Problem ist auch die wachsende Verrohung durch die Medien: Man nimmt Opfer emotional nur noch wahr, wenn man eine persönliche Beziehung oder ein persönliches Erlebnis hat. Es gilt, den Blick auf das Leid, das Menschen durch den Nationalsozialismus erlitten haben, zu erhalten - am besten durch persönliche Eindrücke und Vorbild und Information gegen die Flut von Falsch- und Desinformation und mit unserem bescheidenen Versuch, an die Mutigen zu erinnern, die sich trauten, Nein zu sagen.

Це непросте завдання, враховуючи легковажне і все більш безсистемне ставлення до історії. Іншою величезною проблемою є посилення жорстокості в ЗМІ: жертви сприймаються емоційно, лише якщо вони мають особисті стосунки чи особистий досвід. Важливо усвідомлювати страждання, які люди зазнали внаслідок націонал-соціалізму - бажано через особисті враження, живі приклади та інформацію, через опір потоку неправди та дезінформації та через наші скромні спроби згадати сміливців, які наважилися сказати «ні».

Welche Lehren sollte man aus der Nazi-Herrschaft ziehen - nicht zuletzt mit Blick auf die aktuellen Kriege (unter anderem in der Ukraine)?

Які уроки слід винести з правління нацистів - не в останню чергу з огляду на теперішні війни (зокрема в Україні)?

Nur der klare Blick auf die Vergangenheit hilft, fatale Fehler in der Zukunft zu vermeiden. Es ist deshalb zunehmend wichtig, die Lehren wachzuhalten. Um die richtigen Lehren aus der Geschichte ziehen und eine gute Zukunft gestalten zu können, müssen wir die Erinnerung an vergangenes Leid wachhalten. Es ist unsere Verantwortung gegenüber der Jugend, dies verstärkt als gesamtgesellschaftliche Aufgabe zu begreifen, um nicht vor der Geschichte zu versagen. Gerade aktuell in Zeiten verstärkt aufkommender Konkurrenz ist es wichtig, das Bewusstsein für gemeinsame europäische Wurzeln zu stärken und zu pflegen, Verbindungen zu Nachbarn und Partnern für Verständigung und Versöhnung zu fördern. Dafür brauchen wir Erinnerungen, die nicht dem Vergessen anheimfallen.

Тільки чіткий погляд на минуле допомагає уникнути фатальних помилок у майбутньому. Тому стає все важливішим підтримувати навчння. Щоб винести правильні уроки з історії та створити гарне майбутнє, ми повинні зберегти пам'ять про минулі страждання. Наш обов'язок перед молоддю - сприймати це як завдання суспільства в цілому, щоб не зазнати поразки перед обличчям історії. Особливо в часи посилення конкуренції важливо зміцнювати та культивувати усвідомлення спільного європейського коріння, сприяти зв'язкам із сусідами та партнерами для розуміння та примирення. Для цього потрібні спогади, які не піддаються забуттю.

Zur Ukraine: Freiheit bekommt man nicht geschenkt. Nicht Sophie Scholl, nicht Stauffenberg und auch wir nicht! Auch das haben wir vergessen. Der mutige Kampf der Ukrainer erinnert uns gerade daran! Erinnerung ist unsere immerwährende historische Verantwortung, weil wir nur so eine gute Zukunft gestalten können. Unsere Aufgabe liegt darin, nicht zu schweigen, nicht gleichgültig zu sein, wenn uns Hass, Hetze und Intoleranz begegnen, sondern "Gegen das Vergessen" einzustehen - mit Blick auf Schicksale auch in unserem Landkreis.

Про Україну: Свобода задарма не дається. Ні Софі Шолль, ні Штауффенберг, ні ми! Ми й це забули. Саме про це нагадує мужня боротьба українців! Пам'ять - це наша вічна історична відповідальність, бо тільки так ми можемо будувати добре майбутнє. Наше завдання - не мовчати, не бути байдужими, коли стикаємося з ненавистю, агітацією та нетерпимістю, а встати «проти забуття» - з огляду на зруйновані долі, в тому числі і в нашому районі.