Уте Бернхаген і Зігрід Ценкер допомогли вже багатьом жінкам

Für die Übersetzung danken wir Irina Chilikina.

Ute Bernhagen und Sigrid Zenker haben schon Frauen aus dem Gebüsch geholt - Уте Бернхаген і Зігрід Ценкер допомогли вже багатьом жінкам

CUXHAVEN. Ute Bernhagen und Sigrid Zenker gehören zu den drei Frauen der ersten Stunde: Als vor 25 Jahren Freiwillige für die Übernahme des Frauennotrufs gesucht wurden, sagten beide: "Ja, ich kann mir vorstellen, dort dabei zu sein."

КУКСХАФЕН. Уте Бернхаген і Зігрід Ценкер були серед трьох жінок з яких все починалось: коли 25 років тому шукали волонтерів для роботи на гарячій лінії для жінок, обидві сказали: «Так, я можу себе там уявити».

Das taten sie, ohne dass es dafür Vorbilder gegeben hätte. Niemand wusste, wer anrufen würde und welche Situationen auf sie zukommen könnten. Sigrid Zenker weiß es noch ganz genau: "Wie naiv wir daran gegangen sind - mit der Vorstellung, in Cuxhaven passiere ja nichts. Wir haben zusammengesessen und uns zum Üben Szenarien ausgedacht. Und genauso sind die alle später in der Realität eingetreten. Das hat uns schon erschrocken."

Вони зробили це, не маючи прикладів для наслідування. Ніхто не знав, хто буде телефонувати і з якими ситуаціями вони можуть стикатися. Зігрід Ценкер це добре пам'ятає: «Як наївно ми підійшли до цього — з думкою, що в Куксхафені нічого не стається. Ми сіли і придумали сценарії, за якими можна тренуватися. І саме так вони всі потім і відбулися в реальності. Це нас налякало».

Umso wichtiger waren in den ersten Jahren die wöchentlichen Zusammenkünfte. Alle kamen aus ganz unterschiedlichen Berufsgruppen, nicht aber explizit aus der Sozialarbeit. Sigrid Zenker war gerade als alleinerziehende Mutter aus Kanada nach Deutschland zurückgekehrt und hatte einen Bürojob, Ute Bernhagen hatte gerade beim Paritätischen Cuxhaven in der Hauswirtschaftsausbildung Jugendlicher angefangen und im Dienst von dem neuen Projekt gehört. Fortan waren sie mit den ersten sperrigen Handys ausgestattet, die damals gerade auf den Markt kamen.

У перші роки щотижневі зустрічі були дуже важливими. Усі походили з дуже різних професійних груп, але не з соціальної сфери. Зігрід Ценкер щойно повернулася до Німеччини з Канади як мати-одиначка та мала офісну роботу. Уте Бернхаген щойно почала навчати молодих людей веденню домашнього господарства в Paritätischen Куксхафен і під час роботи почула про новий проєкт. Відтоді вони були оснащені першими громіздкими мобільними телефонами, які в той час тільки виходили на ринок.

"Wir haben uns als erstes damit beschäftigt, wie wir uns am Telefon verhalten könnten, mit Ängsten umgehen und frustrierende Erlebnisse aushalten", erinnert sie sich. Allen im Team mache es zu schaffen, wenn sie gerade eine Frau aus einer prekären Situation heraus ins Frauenhaus gebracht hätten und diese sich am nächsten Tag zur Rückkehr entscheide - mit dem Argument, dass für den Mann nichts zu essen im Kühlschrank sei. Die Spirale der Gewalt sei dann meist nicht unterbrochen. "Manche brauchen mehrere Anläufe", das beobachten sie oft.

«Перш за все ми розглянули, як ми можемо працювати по телефону, справлятися зі страхами та фрустраційними переживаннями», — згадує вона. Усі в команді працюють на результат. Але іноді тільки-но привезли жінку з небезпечної ситуації до жіночого притулку, а вона вирішує повернутися назад наступного дня, стверджуючи, що в холодильнику немає нічого, щоб чоловік поїв. Тоді спіраль насильства зазвичай не переривається. «Деяким людям потрібно кілька спроб», — це вони часто спостерігають.

Nicht in jeder Schicht kommt es auch zu einem Anruf, aber wenn, wissen sie nie, wohin sie müssen und welche Situation sie erwartet. Manche wollen erst mal sprechen und fragen, welche Möglichkeiten sie haben. "Es gibt zunehmend mehr Frauen mit Migrationshintergrund, die mitbekommen haben, dass es in Deutschland nicht akzeptiert ist, dass der Mann seine Frau schlägt." Angst vor materieller Not lasse die Betroffenen häufig lange zögern, sich Hilfe zu holen. "Immer häufiger rufen auch die Kinder an, die sich Sorgen um ihre Mutter machen", sagt Sigrid Zenker, "aber auch Männer, die selber zu Hause unter Druck stünden und Hilfe suchten." - "Oder die Nachbarn, die wissen wollen, was sie tun können", ergänzt Ute Bernhagen.

До них телефонують не на кожній зміні, але коли це стається, ніколи не знаєте, як потрібно буде діяти і яка ситуація їх чекає. Деякі хочуть спочатку поговорити і запитати, які у них є варіанти. «З'являється все більше жінок з міграційним походженням, які помічають, що в Німеччині не прийнято, щоб чоловік вдарив свою дружину.» Страх перед матеріальними труднощами часто змушує постраждалих довго вагатися, перш ніж отримати допомогу. «Дедалі частіше телефонують діти, які хвилюються за свою маму, — каже Зігрід Ценкер, — а також чоловіки, які відчувають тиск вдома та шукають допомоги». — «Або сусіди, які хочуть знати, що вони можуть зробити», - додає Уте Бернхаген.

Sie haben schon aufgewühlte Frauen ohne Jacke und Handtasche im Gebüsch angetroffen, oder in die Nachbarwohnung geflüchtete Mütter, die den Kindern nicht mal mehr Schuhe angezogen hätten. Spätestens, wenn die Wohnung betreten werden soll, ist der Zeitpunkt für sie da, die Polizei zu rufen. Diese betrete die Wohnungen grundsätzlich als erste. Oft werden die Notruf-Frauen aber auch durch die Polizei hinzugezogen. Für die Zusammenarbeit kennen sie nur positive Worte: "Wie oft haben sie uns schon bis zum Frauenhaus in Otterndorf begleitet, um sicherzustellen, dass uns niemand folgt." Oft werde auch ein Treffpunkt auf halber Strecke vereinbart. "Das ist gerade bei Aufnahmen aus Richtung Bremerhaven sehr hilfreich."

Вони вже зустрічали в зеленій смузі спантеличених жінок без верхнього одягу і сумочок або мам, які втекли до сусідньої квартири з дітьми, навіть не одягненими у взуття. При такому, настає вже критичний момент, щоб викликати поліцію. Поліція завжди першими заходять до квартир. Службу швидкої допомоги для жінок часто викликає поліція. Для спільної роботи вони говорять тільки позитивні слова: «Як часто вони вже супроводжували нас до притулку для жінок в Оттерндорфі, щоб переконатися, що ніхто не слідкує за нами.» Місце зустрічі часто встановлюється на півдорозі. «Це дуже допомагає, особливо коли потрібно зустріти людину з напрямку Бремерхафена».

Hortplatzsuche drückt die Luft ab - Пошук місць у хорті (позашкільний заклад продовженого дня) викликає напруження

CUXHAVEN. Zu Jahresbeginn stellten entsetzte Eltern aus Sahlenburg fest, dass es für ihre zukünftigen Schulanfänger nicht einen einzigen Hortplatz im Stadtteil geben würde. Inzwischen ist Altenwalde als zweiter Hotspot hinzugekommen, der der Stadtverwaltung, erst recht aber den Eltern Sorgenfalten ins Gesicht treibt: Hortplätze fehlen hinten und vorn. Gewissheit, ob es für sie noch einen Platz gibt - womöglich in einem anderen Stadtteil - sollen die Eltern erst nach den Sommerferien erhalten.

КУКСХАФЕН. На початку року налякані батьки із Заленбурга зрозуміли, що в окрузі не буде жодного позашкільного закладу для їхніх майбутніх першокласників. Тим часом Альтенвальде було додано як другу гарячу точку, що викликає занепокоєння на обличчях міської адміністрації, але ще більше в батьків: позашкільних місць не вистачало та буде надалі не вистачати. Гарантію, що для них ще є місце - можливо, в іншій частині міста -батьки повинні отримати ще  до закінчення літніх канікул.

Dr. Knut Thiele ist Hausarzt in Altenwalde, seine Frau Katja Thiele, ebenfalls Internistin, ist Hausärztin im neuen regionalen Versorgungszentrum in Nordholz. Eine Zusage für einen Hortplatz haben sie nicht. "Man verlangt, dass zwei in Vollzeit tätige Hausärzte ihre zwei Kinder irgendwie versorgen." In der Konsequenz bedeute dies, dass sie die Versorgung für die Bevölkerung in Altenwalde, Nordholz und Cuxhaven einschränken müssten, wenn sich kein Betreuungsangebot findet. "Und in der Zeitung steht was von Hausarztmangel. Das kostet wirklich brutalste Nerven", so Thiele. "In drei Jahren haben wir die gesamte Bevölkerung versorgt und jetzt müssen wir mehr oder weniger betteln. Das hat schon einen bitteren Beigeschmack", stellte der Mediziner sarkastisch fest.

Д-р Кнут Тіле є сімейним лікарем в Альтенвальде, його дружина Катя Тіле, також лікар-терапевт, працює сімейним лікарем у новому регіональному центрі надання медичних послуг в Нордхольці. Вони не мають підтвердження щодо місця в хорті для дітей. «Потрібно, щоб двоє штатних лікарів загальної практики якимось чином доглядали за своїми двома дітьми.» Як наслідок, це означає, що їм довелося б обмежити допомогу населенню в Альтенвальде, Нордхольці і Куксхафені, якщо вони не знайдуть пропозиції щодо догляду за дітьми. «А в газеті написано, що сімейних лікарів не вистачає. Це справді коштує величезних нервів», — каже Тіле. «За три роки ми дбали про все населення, а тепер доводиться більше чи менше випрошувати місце для дітей. Це має гіркуватий присмак», - саркастично констатував лікар.

Zudem sei das Vergabesystem "unfassbar intransparent": Er wisse von Alleinerziehenden, von Vollzeit tätigen Paaren und Selbstständigen, die noch keine Plätze hätten, obwohl diese Gruppen doch prioritär versorgt werden sollten. "Eltern sind extrem vernetzt. Die derzeitige Situation lässt Neid entstehen. Das ist traurig und schade", so der Familienvater.

Крім того, система розподілу «незбагненно непрозора»: він знає про батьків-одинаків, про пари, що працюють повний робочий день, і самозайнятих, які ще не мають місця, хоча цим групам слід надавати пріоритет. «Батьки надзвичайно пов'язані між собою. Нинішня ситуація породжує заздрість. Сумно і шкода», - каже  батько сім'ї.

"Es schnürt ab", sagte eine betroffene Mutter mit tränenerstickter Stimme. Die Hinweise der Stadtverwaltung, dass die Hortplätze in den vergangenen Jahren immer gereicht hätten, würden ihr auch nicht helfen, wenn sie ihr Kind dafür in einen anderen Stadtteil bringen müsste: "Mein Kind besucht die Franzenburger Schule, wir wohnen in Oxstedt, ich arbeite in Bremerhaven. Und wenn mein Mann seine Arbeit aufgibt, fehlt in der Kfz-Werkstatt der Meister", beschrieb sie die Situation. Auch ein aus dem Boden gestampfter Pädagogischer Mittagstisch bis 14 Uhr nütze nichts, wenn die Kinder dann zu Fuß nach Hause laufen sollten: Illusorisch bei so langen Wegen wie nach Oxstedt. Das jedenfalls sei alles noch keine Lösung, so Knut Thiele: Cuxhaven habe in vielen Bereichen extrem gute Ideen, hier aber bestehe erheblicher Nachbesserungsbedarf. 

«Хоч розірвися», — сказала стурбована мама захлипнутим від сліз голосом. Заяви міської адміністрації про те, що останніми роками позашкільних закладів завжди вистачало, їй навіть не допомогли б, якби їй довелося відвезти дитину в іншу частину міста: «Моя дитина ходить до школи у Франценбурзі, ми живемо в м. Оксштедт, я працюю в Бремерхафені. І якщо мій чоловік кине роботу, то його СТО втратить майстра», - описала ситуацію вона. Навіть великими зусиллями створений педагогічний обідній стіл до 14:00 нічим не допомагає, якщо дітям потім доведеться йти додому пішки: ілюзорно з такими далекими відстанями, як до Оксштедта. У будь-якому випадку, за словами Кнута Тіле, все це не є рішенням: у Куксхафена є надзвичайно гарні ідеї в багатьох сферах, але тут є значна потреба у вдосконаленні.

Die Zahl von 30 fehlenden Plätzen ist den Altenwalder Eltern von der Stadt genannt worden. Dezernentin Petra Wüst erklärt: Die derzeitigen Zahlen bildeten nicht die Realität im Stadtgebiet ab, weil viele Eltern noch die Entscheidung für die Aufnahme in der weiterführenden Schule abwarteten oder ihre Kinder doch noch abmeldeten. "In den vergangenen Jahren hatten wir im September immer ein Plus an Hortplätzen übrig."

Місто передало батькам дітей з Альтенвальде 30 місць, яких не вистачало. Керівник департаменту Петра Вюст пояснює: поточні цифри не відображають реальності в місті та окрузі, тому що багато батьків все ще чекають на рішення щодо вступу до середньої школи або ще зняли своїх дітей з реєстрації. «В останні кілька років у вересні у нас завжди залишався надлишок місць у позашкільних закладах».

Die Lage sei der gesamten Verwaltung ein Dorn im Auge, unterstrich Oberbürgermeister Uwe Santjer: Ein Problem sei die Datenermittlung. Dort gebe es Überlegungen, eine neue Software anzuschaffen, mit der vor allem alle Doppelanfragen beziehungsweise -anmeldungen geklärt werden könnten. Außerdem könnten die Bedürfnisse der Eltern detaillierter abgefragt werden. So extrem wie jetzt sei die Lage allerdings noch nie gewesen. Auch kreative Lösungen seien bis zum 1. August schon wegen fehlenden Personals nicht aus dem Boden zu stampfen: "Selbst ungelernte Kräfte sind schwer zu finden. Wir brauchen dringend mehr Auszubildende und Quereinsteiger."

«Ситуація є скалкою в оці для всієї адміністрації», — підкреслив мер Уве Сант'єр: «Одна проблема — це збір даних. Існують міркування щодо придбання нового програмного забезпечення, за допомогою якого, перш за все, можна було б відкоригувати всі подвійні запити чи реєстрації. Крім того, можна було б детальніше запитати про потреби батьків. Однак ситуація ще ніколи не була такою екстремальною, як зараз. Креативних рішень не варто очікувати навіть до 1 серпня через брак кадрів: «Навіть некваліфікованих працівників важко знайти. Нам терміново потрібно більше стажерів і людей, які змінюють кар'єру».